1.Що називають лихослів’ям?
Лихослів’я (або капролалія від грец. «капрос» - багно і «лалія» - мова) - це мова, наповнена непристойними виразами, непристойними словами, лайкою та її бездумне, безпричинне викрикування.
У цього явища багато визначень: нецензурна лайка, нецензурні вирази, матюки, ненормативна лексика, лексика «тілесного низу», інвектива.
Лихослів’я є відхиленням від поведінкових норм, це порушення суспільної моралі, яке засуджується у будь-якому суспільстві.
2.Які витоки лихослів'я?
Лихослів'я як частина ненормативної лексики має коріння в найдавніших релігійних віруваннях. Лихослів’я у вигляді прокльонів з’явилося на підґрунті порушення табу на шлюби між близькими родичами, вбивство родича та відмову від підтримки життя будь-кого з родичів незалежно від його фізичної пристосованості.
Звична для сучасних людей лайка прийшла з давньоарамейської мови, в якій саме такі слова означали органи людського тіла і зовсім не були лайкою. Ці слова прижилися в європейському ранньому середньовіччі, позаяк мали яскраве емоційне забарвлення, легко запам’ятовувалися і легко вимовлялися носіями будь-якої з європейських мов.
3.Хто і коли став досліджувати лихослів’я?
Вперше про капролалію було проголошено в 1825 році дослідником Д.Ітартом, який звернув увагу та те, що лайка знімає нервову напругу у тяжкохворих. Вилаявшись, вони впадали в безсиле забуття і їм здавалося, що вони краще себе почувають. Дослідник однозначно стверджував, що лайка лише створювала видимість полегшення, насправді не будучи такою.
Клінічне дослідження цього негативного феномену здійснив французький психолог Ж.Туретт. Йому не вдалося встановити причину лайки, але дослідник помітив, що лаятися починають саме у ранньому підлітковому віці, що лайка більш характерна для дітей і підлітків чоловічої статі. Так з’явилася хвороба – «синдром Туретта», коли неповнолітні без будь-якої причини лаються, голосно викрикують лайливі слова й прокльони, при чому, іноді не потрібен навіть об’єкт для лайки, усе відбувається спонтанно, триває не довго, але має акти повторювання. Під час лаяння неповнолітній настільки виснажується, що у нього немає сили навіть говорити і впадає у забуття.
4.Чи досліджували капролалію вітчизняні учені?
Так, досліджували і продовжують це роботи сьогодні. Першим серед вітчизняних учених лихослів’я вивчав біолог І.Белявський ще у 50-х рр. ХХ ст. Результатом дослідів і спостережень стало твердження про те, що мат надзвичайно негативно впливає на клітинному рівні, організм людини запам’ятовує такий агресивний випад і починає хворіти або прискорено старіти. Учений встановив, що мату страждає не тільки той, хто лається, а й той, хто стає об’єктом агресії чи просто випадковим слухачем, свідком.
Дослідникам групи І.Белявського випало довести, що кожне вимовлене людиною слово дуже виразно впливає на людські гени. Результатом дії слова через якийсь час стає не просто передавання видозмінених генів нащадкам, але й зміна власного генетичного коду людини, котрий стосується темпів старіння й терміну життя.
Наступний крок у дослідженні лихослів’я зробив біолог та лікар П.Гаряєв, описавши вплив мату в книзі «Хвильовий генетичний код». Він зробив остаточний висновок, що лайка видозмінює гени людини, провокує різні захворювання, наприклад, онкологічні чи геронтологічні. Жінки, що лаються, прискорено старіють, втрачають жіночу привабливість, чоловіки починають хворіти статевими захворюваннями, змінюється їх стан серцево-судинної системи, що призводить до інсультів та інфарктів.
Сьогодні мат досліджується не тільки біологами, а й біоенергетиками, лінгвістами, юристами, соціальними педагогами і психологами. Доведено, що мат часто лежить в основі психічних захворювань неповнолітніх.
5.Які існують різновиди лихослів’я?
*Екзистенційне лихослів’я – це вислови, що заперечують факт існування особистості як такої (наприклад, «ти – виродок», «ти – нелюд», «ти – нуль», «ти більше для мене не існуєш», «ти – покійник», «щоб ти здох» і т.ін.).
*Інтенційне лихослів’я – це образливе звертання дорослих до дітей (наприклад, «ти справжня короста», «не дівчинка, а видра», «не дитина, а горе» і т.ін.).
*Потенційне лихослів’я, яке заперечує прихований у людині потенціал до успішної діяльності (наприклад, «нездара», «задрипанець», «телепень», «дебіл», «ідіот», «пройдисвіт» і т.ін.).
*Віртуальне лихослів’я, яке буває двох видів:
а)підкреслює нездатність людини самостійно визначитися в житті (наприклад, «ти – ні те, ні се», «ти – ні риба, ні м'ясо», «гальмо, а не людина»);
б)лайка, яка приписує людині самовпевненість, пихатість, надмірну рішучість і схильність до ризику (наприклад, «задавака», «хайло», «вискочка»).
*.Актуальне лихослів’я, котре перекреслює в людини позитивну мотивацію і здатність до виконання мети, здатність долати внутрішні й зовнішні перешкоди, що виникають у процесі реалізації життєвих планів (наприклад, «ти – слабак», «сачок», «трутень», «нероб» та ін.).
*.Рефлексивне лихослів’я, яке дає спотворену образливу особистісну оцінку людині, котру не можна прийняти (наприклад, «вонючка», «брехло», «продажна шкура» та ін.).
*.Експірієнтальне лихослів’я заперечує здатність людини бути носієм певного позитивного досвіду (наприклад, «тобі як об стінку горохом», «з тебе як з козла молока» та ін.).
*.Афективне лихослів’я - це емоційна реакція людини на ситуацію (безпосередньо – лайка, матюк).
6.Як починають лихословити діти?
Стратегія інвективного спілкування дорослих дуже подібна до дитячих дражнилок. Деякі їхні функції повністю збігаються з вербальною агресією дорослих, хоча існують і суттєві відмінності. У багатьох культурних ареалах діти по-різному засвоюють дорослий інвективний репертуар. Особливо «успішно» це засвоєння відбувається в сільських регіонах.
Учасником цього процесу неповнолітній стає повсякчасно, позаяк сьогодні непомітно розбещуються мільйони дітей, причому активну участь у цьому приймає найближче оточення дитини – її батьки, мікросередовище, а також низка мезочинників соціалізації особистості - ЗМІ, субкультури тощо.
Особливо підлягають негативному впливу нинішні підлітки. Підлітковий вік характеризується потребою в спілкуванні на різні теми, а також теми сексу, зокрема, позаяк для пубертатного періоду характерна гіперсексуальність. Саме в підлітковому віці статева приналежність набуває для людини реального соціального значення, особливо в системі самоствердження – знайомі способи самоствердження втрачають свою значущість. Такі лайки зовні повністю ідентичні «дорослим», але функціонально вони покликані інтегрувати підлітків в спільноту старших, і водночас є засобом захисту від характерних для цього віку сексуальних чи інших страхів.
Досліджуючи цю підліткову особливість, вчені, серед яких М.Кле, І.Кон, Х.Ремшмідт та ін., дійшли висновку, що більшість хлопців і дівчат, спілкуючись між собою, ховаються за надуманими образами. Усе частіше ці образи стають далекими від образів лицарів та принцес, тому що нинішня молодь вважає їх «відстійними», несучасними, а потому провальними в підлітковому середовищі. А так як підліткам надзвичайно важко зацікавити протилежну стать зовнішністю чи товщиною гаманця, до справи береться «гострий язичок», рішучість використовувати ненормативну лексику, лихословити. Для більшості підлітків сьогодні капролалія стає єдиним способом додати собі дорослості, можливістю «виговоритися», привернути до себе увагу, познайомитися з однолітками.
7.Як неповнолітні реагують на лихі слова та вислови?
Виокремлюючи когнітивні процеси (або ж особливості розвитку й функціонування пізнавальної діяльності), справедливо говорити про сенситивні періоди для сприймання різних видів лихослів’я.
Це твердження можна проілюструвати простим прикладом: у віці від 3 до 5 років найдошкульнішим для дітей є дражнилки, котрі висміюють реальні або уявні вади дитини, порівняння з негативними героями улюблених казок – «Ти зелений Шрек», «А ти жаба!» і т.ін. Молодший школяр найболючіше сприймає ті слова, котрі знецінюють його як виконавця вимог учителя – «Ти недотьопа!», «Звідки у тебе руки ростуть?». Підлітки ж можуть бути найчутливішими до вульгаризмів і до тих слів, що зменшують їхню «дорослість», знецінюють їх як товаришів («сосунок», «молокосос», «малявка» та ін.). Старший підліток реагує на слова, котрі підкреслюють його інтелектуальну й соціальну неспроможність («дебіл» «олігофренята», «матусин синок»). Його, як і підлітка, ображають сарказм і зла іронія, і вже зовсім не будуть злити дражнилки на кшталт «Свєтка-конфєтка», «Ірка-пробірка», «Пишний» і т.п.
Отже, сприйнятливість до лихослів’я пов’язана з етапом розвитку, провідним видом діяльності. Дієвість інвективи зростатиме, що суттєвішою для реципієнта буде знецінювана позиція.
8.Які причини призводять до лихослів’я неповнолітніх?
Результати наукових розвідок доводять, що неповнолітні лихословлять через низку причин:
1.Кризові періоди онтогенезу.
2.Міра агресивності неповнолітнього та його готовність до агресивних
дій.
3.Розвиток емоційної сфери дитини.
4.Акцентуації характеру дитини.
5.Вплив мікросередовища.
6.Загальне падіння моралі в суспільстві.
7.Вплив ЗМІ та субкультур, що формують моду на вживання лайки.
8.Відсутність правових механізмів захисту людини, дитини від нецензурних висловлювань.
9.Особливості підліткового віку, прагнення неповнолітніх самоствердитися.
10.Наслідування безсоромних старших, кумирів.
9.Чи лихословлять педагоги?
Так. Слід визнати - лайка прийшла до навчальних закладів. Сьогодні учень може почути від учителів: «Ану, позатикали писки!», «Не клас, а відро для сміття!», «Бидло!», «Вам слід вчитися в школі для ідіотів!», «Придурок!», «Відвали!», «Урод!» і т.ін. Очевидним є те, що ці висловлювання – агресивні, їх вживають, аби образити, принизити адресата. Серед причин лайки педагоги найчастіше називають:
- терпець увірвався (42% опитаних);
- провокація учнів (9% опитаних);
- занепад загальної культури педагогів (12% опитаних);
- характеристика інтелектуальних можливостей учнів (16% опитаних);
- відсутність належного самоконтролю у спілкуванні (9% опитаних);
- не можу вказати причину (8% опитаних);
- кажу те, що думаю (2% опитаних);
- реакція на конфліктну ситуацію (2% опитаних).
10.Чи існує статистика щодо дітей, які матюкаються?
Звичайно, існує. Всесвітня організація охорони здоров’я оприлюднила такі дані: лається 86% дорослого населення планети. Найменше лаються у мусульманських країнах, бо це заборонено коранічним законом та майже зовсім не лаються громадяни країнах далекого сходу – Японія, Китай, це не відповідає національним традиціям поваги.
Серед школярів США кожен 4 страждає на вживання, особливо безконтрольне, брудної лайки. Учасником цього процесу неповнолітній стає повсякчасно, позаяк сьогодні непомітно розбещуються мільйони дітей, причому активну участь у цьому приймає найближче оточення дитини – її батьки, мікросередовище, а також низка мезочинників соціалізації особистості - ЗМІ, субкультури тощо.
Лається кожен 6 підліток у країнах Європейського союзу.
Дослідження стосовно лайки українських дітей проводилися локально. З цих досліджень видно, що найменше лаються неповнолітні у Тернопільській області, що, напевно, пов’язано з високим рівнем релігійності таких дітей. На другому місці – неповнолітні південного регіону, тут переважає субкультурний сленг. Традиційна лайка у формі прокльонів і слів приниження гідності характерна для неповнолітніх, що проживають у центральному регіоні країни.
